Зміст статті
Антилопа аравійський відноситься до сімейства парнокопитних. Існує цілий рід антилопа, де аравійські - один з видів. Представники цього виду вже повністю зникли. Але недавно на території Оману вчені почали реінтродукція даний вид. Був створений спеціальний заповідник, в яких згодом випустили тварин.
Після того, як вчені переконалися, що досліди проведені успішно, представників виду випустили також і на території інших країн. Вони є в Йорданії, ОАЕ, Ізраїлі, а також Саудівської Аравії. Найкращих результатів вдалося досягти в Ізраїлі, де тварини успішно розмножуються. Такий же успіх спостерігається і в Саудівській Аравії.
Зовнішній вигляд
Аравійські антилопа - це найменші за розмірами тварини в порівнянні з іншими представниками роду. Вони важать близько 70 кг. Висота антилопа - 1 м.
У них є середній по довжині хвіст.Статура досить струнке і граціозна. Відмінною особливістю є довгі, майже прямі роги, які лише трохи загинаються в сторону спини. Довжина їх становить приблизно 65-70 см. У самок і самців вони не відрізняються по довжині.
У цих тварин білосніжна шкіра, що дозволяє легше переносити спеку. Але на ногах шерсть цих тварин чорна. До основи кінцівок колір переходить в коричневий. На голові антилопа проглядається кілька чорних міток, які утворюють «маску».
Спосіб життя
У цих тварин організм влаштований особливим чином, завдяки чому вони краще переносять спеку. У них є мережа капілярів, за допомогою якої температура крові може знижуватися. Зайве тепло йде в повітря.
Антилопа здатні жити без води протягом тривалого часу. Щодня вони переміщаються на велику відстань, щоб знайти собі їжу.
Ці тварини мають дивовижну особливістю відчувати вологу. За кілька кілометрів вони можуть визначити, що неподалік є водоймище, і відправитися в цьому напрямку. Вони відчувають, що в тій чи іншій місцевості незабаром будуть опади, і переміщаються туди. Найбільшу активність вони виявляють з ранку, а вдень йдуть в тінь.
Харчуються вони тієї нечисленної рослинністю, яку знаходять в місцях проживання. Для відпочинку антилопа викопують собі спеціальні ямки. Це є для них і укриттям від сонця, і маскуванням.
Розмноження, соціальне життя
Ці тварини майже ніколи не живуть поодинці. Як правило, вони збираються в стада, що складаються їх невеликої кількості особин. В такому стаді дотримується чітка ієрархія. Воно складається з особин обох статей, які вже досягли семирічного віку. Якщо з яких-небудь причин стадо розділилося, то самці повернуться до місця, де в останній раз зупинялася їх група. А потім до них приєднаються інші.
Факт! Рогу тварин часто служать зброєю, щоб вирішити конфлікти, що виникають між членами стада.
Період розмноження триває цілий рік. Щорічно у самки народжується одне маля.Тривалість вагітності становить 240 днів. Найчастіше маленькі антилопа з'являються на світ з початку жовтня по кінець травня.
До віку 4 місяців антилопа стають самостійними. Вони самі добувають їжу, і не залежать від матері. Статевої зрілості вони досягають у 3 роки. Живуть ці тварини приблизно до 20 років.
Цікаві факти
Саме аравійські антилопа наштовхнули стародавні народи на створення образу єдинорога в міфах і легендах. Цей образ присутній у міфології багатьох країн. Адже у них така ж біла шкура, а при погляді збоку можна подумати, що у тварини на голові всього один ріг.
Навіть в наші дні з цими тваринами пов'язані різні міфічні уявлення. Бедуїни-кочівники вважають, що антилопа мають надприродну силу. Вони впевнені, що цю силу отримає та людина, яка зможе його зловити.
У наукових джерелах слово «антилопа» використовував російський вчений Паллас. Це назву можна перекласти з грецької мови як «газель».
Охорона і чисельність
Історія цього виду доводить, що в зникненні і зниженні чисельності більшості тварин винні люди.Через необережне ставлення до природи і бажаючи отримати наживу, люди часто не розуміють того, що вони завдають природі непоправної шкоди.
До початку XX століття ці тварини були широко поширені по всьому арабському півострову. Зрідка на них полювали бедуїни. Багато з них боялися вирушати на полювання в дику і небезпечну пустелю. Тому жертвами бедуїнів онікси ставали рідко. Але, коли під час полювання почали використовувати автомобілі, ця ситуація в корені змінилася. Крім того, зброя мисливців стало більш досконалим. В результаті винищення цих тварин збільшилася до найнебезпечніших масштабів. Прямо з автомобіля один мисливець міг вистрілити в декількох ориксов відразу. Раніше ж потрібно було витратити на те багато сил і часу. Таке активне знищення виду призвело до того, що вже в 1930 році на території, де сьогодні розташований Ізраїль, ориксов зовсім не залишилося.
Уже в 1972 році мисливцями була пристрелили найостанніша особина. Тільки в декількох зоопарках залишилася невелика кількість цих дивних мешканців пустельній землі.
Завдяки сучасній науці вид все ж вдалося зберегти і примножити.У 1960 році дослідники почали турбуватися про різке зниження чисельності виду. Відразу ж після цього був розроблений проект на міжнародному рівні. Він називався «Орикс». Метою це проекту було створення постійної групи, яка успішно б розмножувалася в умовах неволі. Така група була створена на той випадок, якщо тварини зовсім зникнуть.
У 19-му столітті вид практично зник. Кілька груп жило в південній частині Аравійського півострова далеко від цивілізації.
Основою для створення нового покоління цих тварин були одна самка, що жила в зоопарку міста Фенікс, а також два самця. Уже в 1980 році дослідники провели реінтродукція представників виду в дику природу. На територію Оману було виселено близько 400 особин.
Протягом декількох років чисельність значно скоротилася. Залишилося всього близько 100 особин. Вчені не втрачали надії, вони почали розводити тварин і в інших місцях на півострові. Вдалося домогтися того, що в деяких районах чисельність виду збільшується.
Сьогодні в дикій природі налічується близько 1000 представників виду. Крім того, близько 6000 голів мешкає в неволі.Такі успіхи дають надію на те, що вид, майже знищений людством, можна буде відновити.
Вже в 2011 році з'явилася можливість переглянути статус виду. Раніше вони знаходилися під загрозою вимирання, а зараз є тільки вразливим видом. Це одиничний випадок, коли в цей список був перенесений вид, знищений до цього в природі. Такі успіхи дають надію на те, що можна буде запобігти вимирання і багатьох інших видів тварин.
Відео: орикс білий (Oryx leucoryx)
Надіслати